Надмірне розумове навантаження знижує когнітивні функції: увагу, пам’ять. І це насправді ускладнює навчальний процес. Також навчання в стресовому  режимі викликає постійну втому та підвищує рівень тривоги. Тобто виникає психологічне навантаження, що може призводити до негативних емоцій — роздратованості, злості, а також до протестної поведінки. Також сильна втома та стрес знижує мотивацію. 

Як школярам не вигоріти з таким навантаженням?

• У дітей повинен бути режим. Підліткам потрібно спати 9-11 годин на добу. Якщо не буде достатньої кількості сну, це вплине не лише на когнітивні здібності, а й призведе до зниження настрою та фізичної активності.
• Фізичне навантаження. Бажано, щоб кожного дня була якась активність. Це не обов’язково про повноцінне тренування. Достатньо, щоб дитина пішки ходила до школи, виходила на прогулянки, відвідувала гуртки.
• Обов’язково під час навчання мають бути перерви. Дітям складно сидіти довго на одному місці, адже у них підвищена збудливість. Тому, щоб підвищити ефективність навчання, важливо змінювати вид діяльності. Не дарма у школі уроки по 45 хвилин, отже, і під час виконання домашнього завдання потрібно робити перерви.
• І найголовніший момент — відпочинок та релаксація. Важливо, щоб у дітей була якась розрада, наприклад, хобі, яке їм подобається. Дуже добре, якщо це буде творче заняття. І обов’язково живе спілкування з однолітками: нехай діти бігають у дворі та гуляють з друзями.
• Ще одна важлива річ — у дитини повинен бути її власний вільний час. Наприклад, вона виконала уроки після школи, сходила на гурток і в неї залишається час. Дитина повинна вміти його самостійно організовувати та робити те, що вона хоче. Тобто важливо навчити дитину не лише вчитися, а й відпочивати.

Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:

- розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати вашої дитини;
- поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;
- цікавтесь, які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;
- вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;
- наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без вашого відома;
- навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
- контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
- цікавтесь, чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
- навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;
- переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;
- інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;
- розмовляйте зі своєю дитиною як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.
Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет – це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.

Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.

У надзвичайній ситуації діти переживають стрес, страх і невизначеність. Батькам потрібно продовжувати оточувати їх турботою та спробувати переключити їхню увагу.

Гра для дітей виконує кілька корисних функцій:

• відволікає від незвичних обставин;

• вчить конструктивно переживати емоції;

• розвиває комунікаційні навички;

• забезпечує спільну діяльність із батьками чи іншими дітьми.
•  
• “5 відчуттів” - Дайте дітям завдання: покажи 5 предметів червоного (зеленого, блакитного тощо) кольору. Торкнись 4 різних предметів і розкажи які вони (м’які, холодні, жорсткі тощо). Повтори 3 звуки, які ти щойно почув навколо. Опиши словами 2 запахи, які тебе оточують. Спробуй щось їстівне — що ти відчуваєш (опиши смак).
• “Спільна історія” - Вигадай послідовну історію разом, говорячи по черзі по одному реченню.
  “Ловіть ритм” - Разом із дитиною співайте пісню та відбивайте її ритм чайною ложечкою по чашці або долонькою по коліну. Спробуйте згадати пісню й відгадати її за ритмом.
  “Креативне мислення” - учасники по черзі заплющують очі. За командою ведучого треба розплющити очі й назвати перший предмет, що потрапив у поле зору. А далі — знайти щось незвичайне в цьому звичайному предметі або знайти новий спосіб його використання.
  “Гра за їжею” - Коли дитина їсть якійсь продукт — має назвати ознаку, яка починається на ту саму літеру, що й назва страви. Наприклад, курка — ми їмо красу, хліб — хоробрість.
  “Не може бути” - Кожен гравець по черзі називає щось неймовірне (річ, явище природи, незвичайну тварину, випадок), а інші оцінюють його ідею словами “буває” або “не буває”. Підтримуйте ініціативу дитини вигадувати того, чого не буває.
  “Пантоміма” - По черзі кидайте один одному м’ячик, називаючи емоцію, відчуття або мрію. Потім називає своє слово та передає м’яч далі.
  “Можна — не можна” - Дорослий ставить запитання, а дитина відповідає можна — або не можна. Наприклад: чи можна обійматися з батьками — можна, чи можна пити з-під крану — не можна.
  “Сумний котик” - Попросить дитину уявити, що він чи вона перетворилися на котика, якому потрібна допомога. Котик не може говорити, тільки нявчить. Нехай дитина покаже, що потрібно котику (погладити, взяти на руки, нагодувати тощо)
  “Чарівник” - Дорослий стає чарівником, який знає все про емоції. Дитина може “перетворювати” вас на будь-яку емоцію, а ви маєте розказати та показати її.
  “Фігуро, завмри!” - Ведучий розвертається спиною до гравців і говорить: “Один, два, три — фігуро, завмри!”. Гравці намагаються не рухатись після слова “завмри”. Хто перший не втримався — виходить із гри та чекає наступного круга.

         Діти — найбільш незахищена і вразлива частина населення. У час, коли дорослі ще могли триматися, діти найчутливіше відзеркалили усі разючі події війни. Команда психологів проекту «СпівДія заради Дітей» підготувала 5 кроків-порад для батьків, щоб відновити ментальне здоров’я дитини.

Крок 1: Ти в безпеці.

• Покиньте прифронтові території та заберіть дитину в більш безпечне місце, не нехтуйте повітряними тривогами та правилами особистої безпеки.
• Забезпечте дитині усі базові потреби у місці вашого перебування: тепло в оселі, збалансоване харчування, доступ до медичної підтримки та освіти.
• Обійміть та поясність дитині, що батьки стараються задля її безпеки і що в новому середовищі у дитини буде можливість жити спокійне дитинство.

                                                                                Крок 2. Ти — не винен.

• Не замовчуйте факту існування війни в країні. Будьте доступним до будь-якого обговорення. А якщо не відчуваєте у собі сили розповісти про ті чи інші речі — звертайтесь до спеціалістів.
• Важливо підкреслити для дитини, що вона не несе відповідальності за все, що відбувається у світі. Війни можуть виникати через політичні та історичні причини і це зовсім не пов’язано із тими зонами відповідальності дитини, які батьки визначали з ними раніше, як наприклад, прибирання іграшок у себе в кімнаті.
• Варто пояснити дитині, що вона має право жити в мирі та безпеці. І якщо хтось відбирає у неї це право, то вона абсолютно не винна у цьому.

                                                                              Крок 3. Я тебе підтримую.

• Будьте послідовними у своїй поведінці та методах виховання.
• Не соромтесь казати дитині: «Я тебе люблю».
• Показуйте підтримку через маленькі приємнощі: улюблений сніданок доньки або час разом із сином.
• Хваліть дитину за те, що вона робить добре і не сваріть, коли вона припустилась помилки.
• Обіймайте та розмовляйте. Прислухайтеся до її думок та почуттів.

                                                                                 Крок 4. Ти — потрібен.

• Покажіть дитині, що у новому середовищі або вашому місті є ті, кому ти потрібен.
• Приділіть час пошуку гуртків чи інших місць для інтеграції дитини та взаємодії із іншими однолітками.
• Дізнайтеся, чи у вашому місті є дружній для дитини простір СпівДія заради Дітей, де професійні ментори надають дітям психоемоційну підтримку через програму неформальної освіти.

                                                                                Крок 5. Час для розвитку.

• Продовжуйте сприяти всебічному розвитку дитини, допомагати із освітою.
• Гуляйте містом з дитиною у безпечних місцях, будуйте нові приємні спогади.
• Підтримуйте всі починання та захоплення дитини.

Відновлення ментального здоров’я дітей є дуже важливим етапом у житті кожної української дитини. І для того, щоб у майбутньому побудувати стійке суспільство, наразі для дитини потрібен ваш батьківський час, взаємодія з однолітками та психоемоційна підтримка професійних менторів та психологів.

          Навчання під час війни – це ляпас агресору, це віра в майбутнє і ознака оптимізму. Ми навчаємося з прицілом на перспективу, щоб уміти більше, знати краще, вийти з війни розумнішими та освіченішими, ніж були. Навчання в екстремальних умовах – це інвестиція в майбутнє і своєрідний спротив.

Не завжди навчання дається легко, але застосовуючи маленькі хитрощі, можна досягти великих успіхів! То ж з чого почати???

1. Просто почніть . Мозок так влаштований, що чинить опір будь-якій зміні діяльності, тому що не хоче втрачати енергію. Знаючи це, ви повинні робити все можливе, щоб перебувати у стані навчання якомога довше – через час бажання вчитися виникне. Тепер цей процес стає основним, а відволікання від нього болісним.

• Скажіть собі «Я повчуся всього 30 хвилин, а потім подивимося».
• Не мучте себе, представляючи альтернативи навчанню. Фокус на інших видах діяльності зробить навчання виснажливим.
• Чим швидше ви сконцентруєтеся, тим швидше впораєтеся з уроком.
• Уявіть собі негативні наслідки прокрастинації та лінощів (ми боїмося внутрішнього болю).
• Уявіть собі позитивні наслідки досягнення мети (ми прагнемо отримувати задоволення).
• Вимкніть відволікання (поставте телефон на беззвучний режим).

2. Виконуйте завдання «сьогодні на сьогодні».
3. Дотримуйтеся режиму дня аби завжди бути у формі.
4. Цікавтеся навчальним предметом доти, доки не зацікавить вас.
5. Грайте роль успішного учня!

При виявленні підозрілих предметів, ЗАБОРОНЕНО:

• наближатися до них;
• пересувати їх або брати до рук;
• кидати їх чи завдавати удари;
• розпалювати поряд багаття та кидати туди предмети;
• приносити їх до приміщення школи, у клас чи додому.

         У наш нелегкий час у більшості людей домінують негативні емоції, що є природнім. Проте, у якій ситуації ми б не були, потрібно мислити позитивно, бо наші думки мають велику силу. ” Наші думки – насіння, кинуте в родючий ґрунт розуму”. Тому завжди налаштовуйте себе на позитивні емоції і мислення, не дозволяйте негативним думкам надовго залишатися у вашій свідомості, якщо вони виникають – знайдіть час для внутрішнього діалогу, намагаючись перевести мінус у плюс.

      Ситуація в країні, інформаційні перевантаження та фейки, політичні й економічні проблеми – провісники стресових захворювань. Сучасне життя само по собі сприяє стресам, і якщо людина починає з ними миритись, тримати все в собі, це призводить до розвитку апатії, депресії.

      Психічне здоров’я — це рівень психологічного благополуччя, який визначається не тільки відсутністю психічних захворювань, а й рядом соціально-економічних, біологічних, навколишніх факторів.

        1. Спілкуйтеся з іншими людьми

Добрі відносини з оточенням важливі для вашого психічного здоров’я, адже вони допомагають розвинути почуття приналежності до групи, дають можливість поділитися позитивним досвідом з іншими та відчути емоційну підтримку. Спілкуйтеся з друзями, сім’єю, колегами, однодумцями. Обмінюйтеся думками, підтримуйте одне одного –– усе це допомагає відчувати себе в тонусі та зберігати життєві сили.

2. Будьте фізично активними

Регулярна фізична активність пов’язана з нижчим рівнем депресії і тривожності у всіх вікових групах, підвищенням самооцінки та гарним настроєм. Це не обов’язково має бути інтенсивне тренування –– можна просто прогулятися на свіжому повітрі в колі друзів чи сім’ї. Під час прогулянки знижується рівень гормону стресу (кортизолу), і внаслідок цього ми відчуваємо піднесення та отримуємо більше задоволення від життя. Прогулянку можна робити за півтори-дві години до сну, щоби покращити його якість та почуватися більш розслаблено.

3. Продовжуйте вчитися

Дослідження показують, що освоєння нових навичок поліпшує психічний стан завдяки підвищенню впевненості в собі через розвиток цілеспрямованості. Навіть якщо ви відчуваєте, що у вас недостатньо часу або немає потреби вивчати щось нове, є багато різних способів додати нові знання у своє життя. Наприклад, ви можете спробувати: готувати щось нове та корисне, удосконалити свої вміння (поліпшити навички презентації, фотографії, полагодити зламаний велосипед) або спробувати нові види діяльності (вести блог, займатися новим видом спорту, вчитися малювати).

4. Допомагайте іншим

Науковці виявили, що доброта й щедрість можуть допомогти поліпшити ваш психічний стан завдяки створенню позитивних емоцій та відчуття важливості. Невеликі добрі справи для інших людей або волонтерство сприяють підвищенню рівня нейромедіаторів, як-от серотонін, дофамін та ендорфін. Також, коли ми робимо добрі справи, у нас збільшуються самооцінка, рівень емпатії та співчуття, покращується настрій. Це знижує артеріальний тиск і рівень кортизолу.

5. Уважно ставтеся до своїх думок, емоцій та поведінки

Усвідомлення допомагає краще розуміти власні думки та емоції, тривогу чи переживання, поліпшити ставлення до життя й підхід до розв’язання проблем. Намагайтеся дослухатися до свого тіла, бажань та процесів свого внутрішнього світу, адже це підвищує здатність планувати діяльність, позитивно ставитися до себе і, як наслідок, — мати високий рівень емпатії та самоприйняття.

     Пам`ятайте, що всі люди потребують підтримки, захисту, співчуття та любові. Ви не самотні! Поруч є завжди люди, які зрозуміють і допоможуть.

Бережіть психічне здоров`я! Адже це запорука щасливого життя і довголіття!

Всеукраїнська акція

“16 днів проти насильства”

Найвищою цінністю будь – якої держави, у тому числі й України, є людина, її життя і здоров’я, честь, і гідність, недоторканність та безпека.

Пам’ятка учням

1. Пам’ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля – неприпустима річ у стосунках людей.

2. У сім’ї ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.

3. Пам’ятайте необхідні правила безпеки: зокрема, не варто тут же кидатися на допомогу, коли тато б’є маму, особливо коли він - з небезпечними предметами в руках; ваше завдання – якомога швидше сховатися, залишити домівку взагалі – на допомогу покличте дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин.

4. Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують вашу гідність.

5. Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом, зверніться до міліції.

6. Не вірте у погрози з боку кривдників.

7. Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.

8. Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова – це насильство.

9. Не вважайте, що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не мають права принижувати вас, поводитися жорстоко стосовно дитини – це карається законом. В Сімейному кодексі (ст.. 150, ч. 7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками. Та інші види покарань які принижують людську гідність. Дитина може подати до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».

10. Навчаться розрізняти поняття «добро» і «зло». Все, що принижує людську гідність – є зло, все, що звеличує гідність людини – добро.

Пам’ятка батькам

1. Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, аби створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.

2. Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа Ії належить світові. Сприймайте дитину як особистість єдину, унікальну і неповторну.

3. Не виражайте часто свого незадоволення, критики – це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.

4. Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.

5. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.

6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.

7. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.

8. Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.

9. Насильство над дітьми – це протиприродний акт, який забороняється законом. Так, в Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».

10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.

11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.

Телефонуй на Національну «Гарячу лінію» з питань протидії насильству та захисту прав дитини, щоб отримати допомогу – 386 (безкоштовно для абонентів МТС та Київстар)